Профспілка працівників охорони здоров'я України

  Оплата праці

  Права працівників



  Преса

Детальніше

10.03.2020

Щодо розрахунку тривалості робочого часу та складання графіків змінності

Нагадуємо, що Міністерство соціальної політики України листом № 1133/0/206-19 від 29.07.2019   на допомогу підприємстам, установам і організаціям під час обліку робочого часу запропонувало розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік (далі також Лист). Даним Листом Мінсоцполітики узагальнило  діючі норми трудового законодавства, які потрібно використовувати на практиці на навело орієнтовні розрахунки робочого часу на рік та по місяцям. Так, відповідно до статті 50 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Таку тривалість робочого часу прийнято вважати "нормальною тривалістю робочого часу". Поряд з нормальною тривалістю, для деяких працівників законодавстом передбачена скорочена тривалість робочого часу.  Частиною 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу,  встановлена, наприклад, для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень (для цього потрібно додаково звернутися до Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163, провести один раз на п'ять років атестацію робочих місць за умовами праці згідно посад та найменувань робіт у вказаному Переліку та у разі підтвердження права на скорочену тривалість робочого часу - чітко закріпити це у колективному договорі).

Крім того, законодавством встановлена скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників, наприклад, для лікарів (Додатково див.наказ МОЗ України  від 25.05.2006 № 319 ).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися і за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Звертаємо увагу, що "скорочена" тривалість робочого часу не впливає на розмір оплати праці працівника, тобто не зменшує його, тоді як робота на умовах "неповного" робочого часу  (на 0,25, 0,5, 0,75 ставки або іншу тривалість робочого часу менш ніж на 1,0 ставки) вимагає пропорційної оплати за таку роботу.

Під час розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що, згідно зі ст. 53 КЗпП, напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, які працюють за скороченим робочим часом, скорочується на годину в разі п'ятиденного і шестиденного робочого тижня. Для усіх працівників за загальним правилом (частина 2 статті 53 КЗпП) напередодні вихідних тривалість роботи у разі шестиденного робочого тижня не може перевищувати 5 годин.

Відповідно до статті 73 КЗпП, у 2020 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові дні:

- 1 січня - Новий рік

- 8 березня - Міжнародний жіночий день

- 1 травня - День праці

- 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

- 28 червня - День Конституції України

- 24 серпня - День Незалежності України

- 14 жовтня - День захисника України.

Робота також не проводиться у дні релігійних свят:

- 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове

- 19 квітня 2020 року - Пасха (Великдень)

- 7 червня 2020 року - Трійця.

Згідно з ч. 3 ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними у суботу та неділю у 2020 році вихідний день у неділю 8 березня був перенесений на понеділок 9 березня, вихідний у неділю 19 квітня 2020 року - має бути перенесений на понеділок 20 квітня, вихідний у суботу 9 травня - на понеділок 11 травня, вихідний у неділю 7 червня - на понеділок 8 червня і вихідний у неділю 28 червня - на понеділок 29 червня.

Як правило, для створення сприятливих умов святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендовано переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними у суботу та неділю. Однак, такі  розпорядження мають рекомендаційний характер, тому рішення про перенесення робочих днів приймає роботодавець самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу слід здійснювати за зміненим у зв'язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства, установи, організації. При цьому слід мати на увазі, що в разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому, на інший вихідний, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлено на підприємстві, в установі, організації (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні. У зв'язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог ст. 50-53, 67 і 73 КЗпП.

Листом Мінсоцполітики наведений наступний приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2020 рік, розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня із двома вихідними в суботу та неділю з однаковою тривалістю часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів. За таких умов залежно від тривалості робочого тижня норма робочого часу на 2020 рік становитиме:

за 40-годинного робочого тижня - 2002 години;

39-годинного робочого тижня - 1957,8 години;

38,5-годинного робочого тижня - 1932,7 години;

36-годинного робочого тижня - 1807,2 години;

33-годинного робочого тижня - 1656,6 години;

30-годинного робочого тижня - 1506 годин;

25-годинного робочого тижня - 1255 годин;

24-годинного робочого тижня - 1204,8 години;

20-годинного робочого тижня - 1004 години;

18-годинного робочого тижня - 903,6 години.

Згідно трудового законодавства (статті 57 КЗпП), час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку; перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (стаття 58 КЗпП).

 

Згідно статті 59 КЗпП, тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід); призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.

Однак, зверніть увагу, що коли працівник працює, наприклад, на 1,25 або на 1,5 ставки - у юридичному сенсі це означає роботу за як мінімум двома трудовими договорами. Наприклад, на 1,0 ставки основна робота за одним трудовим договором, та 0,25 ставки - робота за сумісництвом у вільний від основної роботи час. У такому випадку робочий час навіть у разі "внутрішнього" сумісництва (робота у одного роботодавця) де-юре не підсумковується та потребує окремого обліку.

На безперервно діючих підприємствах (установах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу, доцільно запровадження підсумкованого обліку робочого часу (стаття 61 КЗпП).

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров'ю як самого працівника, так і його оточення.

Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо.

При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (частина перша ст. 59 КЗпП, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд також забороняється (частина друга ст. 59 КЗпП).

В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менше, як 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду. Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Робота у визначені вихідні дні компенсується у порядку, передбаченому законодавством (ст. 72 КЗпП).

При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106КЗпП, тобто у подвіному розмірі. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою.

Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів - до 5 годин і напередодні святкових і неробочих днів - на 1 годину. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного робочого тижня. Ураховуючи те, що при п'ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п'ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність тощо).


Додатково див. Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 138 від 19.04.2006).



Слідкуйте за новинами на нашому сайті!


  

Міністерства праці та 
соціальної політики України Міністерства праці та
соціальної політики України 



немає новин.

Календар подій

Попередні March - 2024 Наступні
 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 010203
04050607080910
11121314151617
18192021222324
252627293031

Фотодокументи